Побудова пари коспектральних 5-регулярних графів, один з яких має досконале парування, а інший – ні
DOI:
https://doi.org/10.18523/2617-70804202124-27Ключові слова:
коспектральні графи, регулярний граф, досконале парування, перемикання Годзіла-МаккеяАнотація
У цій статті розглядаються тільки прості неорієнтовні графи. Проблема пошуку досконалого парування у довiльному простому графi є відомою і популярною в теорії графів. Її застосовують у рiзноманiтних сферах, таких як хiмiя, комбiнаторика, теорiя iгор тощо. Паруванням M у простому графi G називають множину попарно несумiжних ребер, тобто таких, що не мають спiльних вершин.
Парування називають досконалим, якщо воно покриває усi вершини графа, тобто кожна з вершин графа iнцидентна рiвно одному з ребер у досконалому паруваннi. За теоремою Кенiга, регулярнi дводольнi графи додатного степеня завжди мають досконале парування. Проте графи, які не є дводольними, потребують додаткових досліджень.
Мультимножину власних значень матриці суміжності називають спектром графа. Окремою цікавою задачею теорії графів є пошук попарно неізоморфних коспектральних графів, тобто неізоморфних графів з однаковим спектром. У цьому напрямі проводились дослідження щодо пошуку конкретних конструкцій коспетральних пар графів. Крім того, цікавими є знаходження коспектральних графів, які мають додаткові властивості, наприклад, знаходження коспектральних графів, для одного з яких існує досконале парування, а для другого --- ні.
Блазік, Камінгс і Гамерс дослідили, що для кожного існує пара коспектральних зв'язних k-регулярних графів, де один має досконале парування, а інший --- ні. При доведенні цієї теореми автори використали конструкцію перемикання Годзiла--Маккея. За допомогою цієї конструкції у нашій роботі покроково описано побудову пари коспектральних зв’язних 5-регулярних графiв. Для одного з побудованих графів існує досконале парування, яке наведене в цій статті. Для другого побудованого графа досконалого парування не існує. Побудовані графи мають 42 вершини і складаються з 5 блоків, що з’єднані між собою мостами. За допомогою комп’ютерних засобів обчислено спектр побудованих графів. Таким чином перевірено, що пара справді є коспектральною.
Посилання
- S. M. Cioaba, D. Gregory and W. H. Haemers, "Matching in regular graphs from eigenvalues", Journal of Combinatorial Theory. 99, 287–297 (2009).
- E. R. van Dam and W. H. Haemers, "Which graphs are determined by their spectrum?", Linear Algebra and its Applications. 373, 241–272 (2003).
- Z. L. Blazsik, J. Cummings and W. H. Haemers, "Cospectral regular graphs with and without a perfect matching", Discrete Mathematics. 338, 199–201 (2015).
- A. E. Brouwer and W. H. Haemers, Spectra of Graphs (New York, Springer, 2011), p. 250.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Viktoriia Solomko, Vladyslav Sobolev
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).