Похiднi функцiї вiрогiдностi для лiнiйної змiшаної моделi з припущенням про складну симетрiю
DOI:
https://doi.org/10.18523/2617-70806202324-27Ключові слова:
змiшана лiнiйна модель, обмежена оцiнка максимальної вiрогiдностi, похiдна, випадковi ефекти, складна симетрiяАнотація
У роботi дослiджено властивостi лiнiйних змiшаних моделей iз простими випадковими ефектами виду
yi = Xiβ + ZiYi + εi, i = 1, . . . ,M, Yi ∼ N(0, Ψ), εi ∼ Т(0, σ2I),
де β – p-вимiрний вектор фiксованих ефектiв, Yi – q-вимiрний вектор випадкових ефектiв, Xi та Zi – вiдомi матрицi регресорiв розмiрностей ni x p i ni x q, а εi – вектори внутрiшньогрупових похибок зi сферичним гауссiвським розподiлом. Припускаючи складну симетрiю кореляцiйної структури залежностi мiж внутрiшньогруповими похибками, отримано аналiтичнi формули для перших двох часткових похiдних за кореляцiйними параметрами моделi.
Посилання
- R. Maiboroda,Regresia: liniini modeli (VPC “Kyivskyi universytet”, 2007).
- D. Bates, M. Machler, B. Bolker, and S. Walker, “Fitting Linear Mixed-Effects Models Using lme4б,” Journal of Statistical Software. 67, 1–48 (2015).
- M. J. Lindstrom and D. M. Bates, “Newton-Raphson and EM Algorithms for Linear Mixed-Effects Models for Repeated-Measures Data,” Journal of the American Statistical Association. 83, 1014–1022 (1988).
- J. C. Pinheiro and D. M. Bates, Mixed-effect models in S and S-PLUS (Sringer: Statistics and Computing, 2000).
- S. R. Searle, G. Casella, and C. E. McCulloch. Variance Components (John Wiley & Sons, 2009).
- SAS Institute Inc. SAS/STAT® 13.1. User’s Guide (Cary, NC: SAS Institute Inc, 2013).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 S. Lukashevych, R. Yamnenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).