Вiдхилення поверхнi контакту двох рiдких напiвпросторiв з поверхневим натягом: багатомасштабний пiдхiд

Автор(и)

  • Ольга Валентинiвна Авраменко Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна https://orcid.org/0000-0002-7960-1436

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-70807202451-56

Ключові слова:

внутрiшнi хвилi, початково-крайова задача, багатомасштабнi розвинення, поверхневий натяг

Анотація

Ця стаття присвячена дослiдженню вiдхилення поверхнi контакту мiж двома напiвнескiнченними рiдинами пiд впливом сил поверхневого натягу та гравiтацiї з використанням багатомасштабного аналiзу. Початково-крайова задача базується на ключових безрозмiрних параметрах, зокрема на вiдношеннi густин i коефiцiєнтi поверхневого натягу, для опису генерацiї та поширення хвильових пакетiв уздовж поверхнi контакту. За допомогою слабко нелiнiйної моделi дослiджують початковi вiдхилення поверхнi контакту, що дозволяє отримати iнтегральнi розв’язки для як лiнiйного, так i нелiнiйного наближень. Лiнiйне наближення описує основну структуру прямої та зворотної хвиль, тодi як нелiнiйнi поправки враховують ефекти вищого порядку, якi виводяться за допомогою багатомасштабних розкладiв. Цi поправки характеризують еволюцiю обвiдної хвильового пакета, виявляючи взаємодiю мiж дисперсiєю, нелiнiйнiстю та поверхневим натягом. Надаються iнтегральнi вирази для лiнiйних i нелiнiйних розв’язкiв, зокрема таких, що демонструють роль парних i непарних початкових вiдхилень поверхнi контакту. Порiвняння мiж лiнiйним i нелiнiйним наближеннями пiдкреслюють їх взаємозв’язок. Лiнiйна модель встановлює основну динамiку хвиль, тодi як нелiнiйнi члени додають гармонiки вищого порядку, уточнюючи розв’язки i дозволяючи проводити аналiз стiйкостi. Цi результати виявляють суттєвi внески вiд гармонiк вищого порядку у визначення динамiки поверхнi контакту. Крiм того, у дослiдженнi розглянуто умови, за яких нелiнiйна обвiдна залишається стiйкою, зокрема обмеження на початковi амплiтуди, щоб запобiгти виникненню нестiйкостi. Дослiдження вiдкриває новi перспективи для подальшого аналiзу стiйкостi та динамiки хвиль на межi подiлу рiдин за допомогою символьних обчислень. Потенцiйнi застосування передбачають подальше вивчення поведiнки хвиль за рiзних геометричних параметрiв системи та властивостей рiдин. Отриманi результати сприяють розвитку моделювання гiдродинамiчних хвиль i закладають основу для подальших дослiджень у цiй галузi.

Біографія автора

Ольга Валентинiвна Авраменко, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

доктор фiз.-мат. наук, професор кафедри математики Нацiонального унiверситету «Києво-Могилянська академiя» та старший науковий спiвробiтник вiддiлу STEM, унiверситет Вiтовта Великого, Каунас, Литва. Сфера наукових iнтересiв: математичне моделювання, хвильовий рух у рiдинах, символьне обчислення, динамiчнi системи.

Посилання

  1. T. B. Benjamin and J. E. Feir, Journal of Fluid Mechanics. 27 (3), 417–430 (1967).
  2. H. Segur, D. Henderson, J. Carter, J. Hammack, C. Li, D. Pheiff, and K. Socha, Journal of Fluid Mechanics. 539, 229–271 (2005).
  3. G. Wu, Y. Liu, and D. K. P. Yue, Journal of Fluid Mechanics. 556, 45–54 (2006).
  4. M. Onorato, A. R. Osborne, M. Serio, L. Cavaleri, C. Brandini, and C. T. Stansberg, European Journal of Mechanics - B/Fluids. 25 (5), 586–601 (2006).
  5. V. E. Zakharov and L. A. Ostrovsky, Physica D: Nonlinear Phenomena. 238 (5), 540–548 (2009).
  6. G. A. El and M. A. Hoefer, Physica D: Nonlinear Phenomena. 333, 11–65 (2016).
  7. A. Armaroli, D. Eeltink, M. Brunetti, and J. Kasparian. Physics of Fluids. 30 (1), 017102 (2018).
  8. A. Nayfeh, Trans. ASME, Ser. E: J. Appl. Mech. 43 (4), 584–588 (1976).
  9. R. H. J. Grimshaw and D. I. Pullin, J. Fluid Mech. 160, 297–315 (1985).
  10. I. Selezov, O. Avramenko, C. Kharif, and K. Trulsen. Comptes Rendus. Mecanique. 331 (3), 197–201 (2003).

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-05-12