Машинне навчання на основi PINN для моделювання внутрiшнiх хвиль у напiвнескiнченних рiдинах

Автор(и)

  • Ольга Валентинiвна Авраменко Національний університет «Києво-Могилянська академія», Литва https://orcid.org/0000-0002-7960-1436
  • Сергiй Володимирович Компан Державний унiверситет iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй, Україна https://orcid.org/0009-0004-0518-1311
  • Максим Петрович Сарана Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна https://orcid.org/0000-0002-0052-8513

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-70808202562-68

Ключові слова:

фiзично iнформована нейронна мережа (PINN), функцiя втрат, тестування нейромережi, профiлi хвиль

Анотація

У роботi розглядається застосування фiзично iнформованих нейронних мереж (Physics-Informed Neural Networks, PINNs) для моделювання хвильових процесiв на межi подiлу двох нестисливих рiдин з рiзною густиною. На першому етапi дослiдження вивчається лiнiйна постановка задачi, яка допускає аналiтичний розв’язок на основi спектрального методу з розкладом початкового збурення у ряд Фур’є. Це розв’язання використовується для тестування та валiдацiї точностi передбачень моделi PINN.
Програмну реалiзацiю виконано мовою Python iз використанням спецiалiзованих бiблiотек TensorFlow, NumPy, SciPy та Matplotlib, що забезпечують як ефективне створення архiтектур глибинного навчання, так i чисельне розв’язання задач математичної фiзики. Запропонований пiдхiд поєднує можливостi штучного iнтелекту з галузевими знаннями в галузi гiдродинамiки, що дає змогу будувати iнтерпретованi та фiзично обґрунтованi моделi. Особливу увагу придiлено органiзацiї експерименту, автоматизацiї вiзуалiзацiї та збереженню промiжних результатiв для подальшого аналiзу. Реалiзацiя PINN включає формулювання функцiї втрат, яка вiдображає фiзичнi рiвняння та граничнi умови, а навчання нейромережi здiйснюється на випадковiй вибiрцi точок у просторово-часовiй областi. Проаналiзовано вплив архiтектури моделi та параметрiв навчання на точнiсть розв’язання. Вiзуалiзацiя iсторiї втрат i передбачених профiлiв хвиль дозволяє оцiнити збiжнiсть та фiзичну адекватнiсть отриманого розв’язання.
Наведено порiвняння результатiв моделювання PINN з аналiтичним розв’язком у рiзнi моменти часу, виявлено особливостi фазових i амплiтудних вiдхилень. Зафiксовано високу вiдповiднiсть розв’язкiв на початкових етапах i поступове накопичення похибок у часi, що є типовим для подiбних моделей. Отриманi результати пiдтверджують придатнiсть пiдходу PINN для задач лiнiйної гiдродинамiки, закладаючи пiдґрунтя для подальшого поширення на слабко- та сильнонелiнiйнi режими, дослiдження стiйкостi та динамiки нелiнiйних хвиль.

Біографії авторів

Ольга Валентинiвна Авраменко, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

доктор фiзико-математичних наук, професор кафедри математики Нацiонального унiверситету «Києво-Могилянська академiя», Київ, Україна, старший науковий спiвробiтник iнституту природничих та технологiчних наук, унiверситет Вiтовта Великого, Каунас, Литва. Сфера наукових iнтересiв: математичне моделювання, хвильовий рух у рiдинах, символьне обчислення, динамiчнi системи, фiзично iнформованi нейроннi мережi (PINNs). Orcid ID: 0000-0002-7960-1436.

Сергiй Володимирович Компан, Державний унiверситет iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй

кандидат фiзико-математичних наук, доцент кафедри iнтернет-технологiй Державного унiверситету iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй, Київ, Україна. Сфера наукових iнтересiв: бази даних, бi-матричнi iгри, машинне навчання. Orcid ID: 0009-0004-0518-1311.

Максим Петрович Сарана, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

кандидат фiзико-математичних наук, старший викладач кафедри математики Нацiонального унiверситету «Києво-Могилянська академiя», Київ, Україна. Сфера наукових iнтересiв: машинне навчання, теорiя iгор. Orcid ID: 0000-0002-0052-8513.

Посилання

  1. M. Raissi, P. Perdikaris and G. E. Karniadakis, Journal of Computational Physics. 378, 686–707 (2019).
  2. S. Lin and Y. Chen, Journal of Communicational Physics. 457, 111053 (2022).
  3. S. Bhatnagar, A. Comerford and F. Banaeizadeh, Journal of Machine Learning for Modeling and Computing. 5 (1), 39–67 (2024).
  4. P. Sharma, W. T. Chung, B. Akoush and M. A. Ihme, Energies. 16, 2343 (2023).
  5. A. B. Buhendwa, S. Adami and N. A. Adams, Machine Learning with Applications. 4, 100029 (2021).
  6. J. Pu, J. Li and Y. Chen, Nonlinear Dynamics. 105, 1723–1739 (2021).
  7. L. Wang and Z. Yan, Physics Letters A. 404, 127408 (2021).
  8. X. Pan, J. Wang, X. Zhang, Y. Mei, L. Shi and G. A. Zhong, International Journal of Remote Sensing. 39 (3), 607–618 (2018).
  9. Y. Liu, X. Zhang, Q. Dong, G. Chen and X. Li, Applied Energy. 335, 121602 (2024).
  10. P. Ren, C. Rao, S. Chen, J.-X. Wang, H. Sun and Y. Liu, Computer Physics Communications. 295, 109010 (2024).
  11. C. Song and Y. Wang, Geophysical Journal International. 232, 1503–1514 (2022).
  12. O. Avramenko, Mohyla Mathematical Journal. 7, 51–56 (2024).

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-22